Страхування життя є універсальним інструментом для вирішення багатьох соціальних завдань. Насамперед, це матеріальне забезпечення громадян після досягнення пенсійного віку чи у випадку втрати працездатності через нещасний випадок. Світовий досвід свідчить, що виплати за довгостроковими договорами страхування складають основу доходу громадян пенсійного віку.
Страхування життя відноситься за своєю правовою природою до об’єктів особистого страхування.
На відміну від об’єктів майнового страхування, об’єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки. Підгалузями особистого страхування є страхування від нещасних випадків, медичне страхування та страхування життя, зокрема довгострокові договори, в т. ч. і пенсійне страхування.
За формою розрізняють добровільне та обов’язкове страхування.
Добровільне передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін на підставі “Правил страхування”. В обов’язковому страхуванні відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів. Страхування життя є різновидом як добровільного, так і обов’язкового страхування .
Сьогодні в Україні практикуються три основні програми страхування життя:
- ризикове страхування життя, тобто страхування на випадок смерті, страхування від нещасних випадків, захворювань та інвалідності;
- змішане страхування життя: накопичувальне страхування з одночасним страховим захистом на випадок смерті з метою забезпечити певний капітал до певної дати, або події (приміром, для придбання будинку, навчання у вузі, весілля тощо);
- пенсійне страхування: накопичувальне страхування для забезпечення додаткового періодичного (приміром, щомісячного) доходу протягом певного терміну чи довічно, після виходу на пенсію або досягнення певного віку.
Змішане страхування життя – вид страхування, який об’єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки:
- дожиття до закінчення строку страхування;
- смерть застрахованого;
- втрата здоров’я від нещасних випадків. Страхувальниками в цьому виді страхування є тільки фізичні особи.
Договори змішаного страхування життя укладаються з громадянами віком від 16 до 75 років строком на 5, 10, 15 або 20 років. Розмір страхової суми визначає страхувальник .
При страхуванні на дожиття до закінчення договору страхування страхувальник отримує повну страхову суму, на яку було укладено договір, незалежно від того, отримував він страхові виплати у зв’язку з нещасними випадками впродовж дії договору, чи ні.
У разі смерті застрахованого в період дії страхового договору страхова сума в розмірі 100% виплачується правонаступнику, зазначеному в договорі страхування.
Специфіка функціонування страхового сектора, його взаємозв’язок з усіма галузями економічної діяльності, дають йому змогу глибоко інтегруватися в їх підприємницьку діяльність і впливати як на фінансові результати, так і на суми сплачених податків.
Ринок добровільного страхування життя має надзвичайний потенціал розвитку в Україні. Це пов’язано з тим, що на сьогодні ринок розвинений дуже слабо, однак має найбільшу динаміку розвитку. Багато крупних компаній, особливо з іноземними інвестиціями, які мають високу культуру соціального забезпечення працівників, страхують своїх співробітників, забезпечуючи їм соціальный пакет, що є додатковою перевагою при виборі роботодавця. А якщо роботодавець здійснює крім страхування життя ще й медичне страхування робітника, то за рахунок цього крім соціальної складової роботодавець буде мати значний економічний ефект, що буде полягати в зменшенні податкових навантажень на фонд оплати праці. Звичайно, на підприємствах, де кількість працівників невелика, такий ефект буде малопомітним, однак, на підприємствах, які налічують декілька тисяч робітників, він буде доволі значним.
Які податкові переваги дає сьогодні платнику податку на прибуток – роботодавцю механізм страхування життя?
Насамперед це можливість включати до витрат підприємства – платника податку суму коштів, що спрямовується на страхування життя найманих працівників згідно з договором довгострокового страхування життя чи пенсійного страхування.
Згідно з п. 142.2 ст. 142 Податкового Кодексу якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку зобов’язаний сплачувати за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право включити до складу витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, загальний обсяг якої не перевищує 25 % заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.
Також чинним законодавством України передбачена можливість надання кредиту застрахованій особі.
Згідно статті 2 розділу І Закону України «Про страхування» від 12.05.2012, № 4270-17 та Положення про порядок, умови видачі та розміри кредитів страхувальникам, які уклали договори страхування життя, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 03.12.2004 № 2883 страхові компанії, що надають послуги зі страхування життя мають право здійснювати кредитування страхувальників-громадян, які уклали договори страхування життя.
Дана послуга може бути застосована виключно до договорів страхування, які містять ризики дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору, або досягнення застрахованою особою визначеного договором страхування віку. Кредит надається страхувальнику (застрахованій особі) у межах викупної суми за договором.
Дана опція в договорах страхування, зокрема в корпоративних договорах довгострокового страхування життя може стати більш фінансово-привабливою альтернативою для громадян, що мають необхідність в залученні додаткових коштів на вирішення певних побутових завдань (придбання побутової техніки, плата за навчання, тощо).
З огляду на те, що виплата накопичень відбувається лише після закінчення строку дії договору, кредитування під заставу викупної суми – можливість отримання додаткових коштів на власні потреби вже сьогодні.
Окремо хочемо зазначити, що на ринку страхування крім нормального «класичного» страхування існує суттєвий обсяг схемного страхування, яке допомагає виводити грошові кошти з України. Регулятор, Національна комісія постійно впроваджує нові методи боротьби з такими схемами, однак, на жаль вони не дають значного ефекту. Не можливість створити дієву систему перешкод такій діяльності полягає не стільки в неефективних методах, скільки в фактичних економічних реаліях в Україні, в несприятливому інвестиційному середовищі та законодавчих неузгодженостях. Допоки економічно-законодавча база не буде змінена на краще схемне страхування буде мати місце в країні.
Так найбільш розповсюджена схема виводу грошових коштів через договори перестрахування, та виплату комісійних винагород.
Страхування життя є одним з найважливіших видів соціального захисту, а також джерелом інвестування в економіку країни.
Тривала економічна криза в Україні призвела до різкого падіння рівня життя більшості населення. У людей практично немає вільних коштів для того, щоб скористатися послугами страхових компаній, які здійснюють страхування життя. Але, страхування життя за рахунок роботодавця є надзвичайно вигідним як для працівника, так і для самого роботодавця.
Статтю було опубліковано у довіднику “Юридичні фірми для підприємств України”.
Тимченко Тетяна
Адвокат, партнер
АК “Маршаллєр і Партнери”
